акцентований
АКЦЕНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до акцентува́ти.
Вони [відвідувачі] посідали, розплатилися, знов заговоривши з кельнером гарно акцентованою німецькою мовою (Олена Пчілка);
// у знач. прикм.
Процес нормування наголосу сучасної української літературної мови відбивають акцентовані видання прозових творів, зокрема з кінця XVIII – середини XIX ст. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акцентований — акценто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- акцентований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до акцентувати. || акцентовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акцентований — АКЦЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до акцентува́ти. Словник української мови в 11 томах