акцентний

АКЦЕ́НТНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до акценту (у 2 знач.).

У різних виданнях друкувались історичні коментарі до фонетичних, морфологічних, акцентних і синтаксичних явищ (з наук. літ.);

Частина слів, запозичених із латинської мови, адаптуючись до акцентної системи української мови, змінила сталий наголос на рухомий (з наук. літ.);

Акцентні особливості поетичного мовлення Лесі Українки значною мірою позначились на процесі становлення акцентної норми української мови (з наук. літ.).