акцентувати
АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. що, лінгв. Ставити наголос; наголошувати.
Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці, .. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький).
2. що, муз. Виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
Грати потрібно в помірному темпі, рівномірно акцентуючи в акомпанементі всі долі такту (з навч. літ.).
3. що, на чому, перен. Виділяти, підкреслювати те, що є важливим, суттєвим.
Акцентуючи на ролі розуму, давньоруські мислителі не заперечують і значення чуттів і волі в пізнавальній діяльності людини, спрямованої на спілкування з Божественною істиною (з наук. літ.);
Теорія визнання юридичної особи як повноцінного суб'єкта цивільних прав акцентує увагу на тому, що фізичні особи залежно від обставин і власного волевиявлення можуть діяти як ізольовано, так і спільно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)