акцентувати
АКЦЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка.
1. лінгв. Ставити наголос; наголошувати.
Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,.. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (Н.-Лев., II, 1956, 410);
// муз. Виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
2. перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати.
З великим.. смаком і розумінням.. живопису аналізує Франка дві ікони Завалівської церкви, акцентує в них передусім реалістичну основу, життєвість і гуманізм, властивий мистецтву Відродження (Мист., 4, 1956, 2).
Словник української мови (СУМ-11)