акцентування

АКЦЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. акцентува́ти.

Вона [рима] є одним із засобів акцентування слів, доповнює і збагачує ритм (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 106).

Значення в інших словниках

1. акцентування — акцентува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. акцентування — -я, с., перен. Підкреслення того, що розглядається як головне, основне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. акцентування — АКЦЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. акцентува́ти. Рима є одним із засобів акцентування слів, доповнює і збагачує ритм (з наук. літ.); Акцентування уваги на процесі внутрішнього саморозвитку особистості стало актуальним саме в культурно-історичну епоху другої половини XIX ст. (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. акцентування — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК...  Словник синонімів української мови
5. акцентування — (лат. — наголос) Композиційний прийом виділення, підкреслення або збагачення архітектурної форми, який досягається засобами ритму, контрасту, кольором, фактурою тощо.  Архітектура і монументальне мистецтво