акцепт
АКЦЕ́ПТ, у, ч.
1. фін. Форма безготівкових розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника.
Найбільш розповсюдженими формами розрахунку є акцепт і акредитив (з наук. літ.);
// Напис на векселі, що потверджує згоду того, хто має сплатити вексель.
Посередництвом акцепту платник бере на себе обов'язок оплатити переказний вексель у визначений термін і відповідно до інших його умов (з навч. літ.).
2. юр. Згода вступити в договір на запропонованих умовах.
Акцепт є стадією укладання підприємницького договору (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)