Словник української мови у 20 томах

алабастр

АЛАБА́СТР, а, ч.

Посудина, в якій у давнину зберігали священне миро, духмяні мазі, аромати.

В Одеському археологічному музеї зберігається червонофігурний алабастр (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. алабастр — алаба́стр іменник чоловічого роду посуд  Орфографічний словник української мови
  2. алабастр — А. Старогрецька посудина для олії.  Літературне слововживання