алазони

АЛАЗО́НИ, ів, мн. (одн. алазо́н, а, ч.).

Стародавній народ, що жив близько 2,5 тисячі років тому в межиріччі Дніпра і Південного Бугу.

А вище там, за їхньою [скіфів] землею, жили стрункі, смагляві алазони (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. алазони — -ів, мн. Скіфські племена, що в 7-2 ст. до н. е. жили в басейні Південного Бугу.  Великий тлумачний словник сучасної мови