алазони

алазо́ни

-ів, мн.

Скіфські племена, що в 7-2 ст. до н. е. жили в басейні Південного Бугу.

Значення в інших словниках

1. алазони — АЛАЗО́НИ, ів, мн. (одн. алазо́н, а, ч.). Стародавній народ, що жив близько 2,5 тисячі років тому в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. А вище там, за їхньою [скіфів] землею, жили стрункі, смагляві алазони (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах