алазони
АЛАЗО́НИ, ів, мн. (одн. алазо́н, а, ч.).
Стародавній народ, що жив близько 2,5 тисячі років тому в межиріччі Дніпра і Південного Бугу.
А вище там, за їхньою [скіфів] землею, жили стрункі, смагляві алазони (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алазони — -ів, мн. Скіфські племена, що в 7-2 ст. до н. е. жили в басейні Південного Бугу. Великий тлумачний словник сучасної мови