алалія
АЛАЛІ́Я, ї, ж., мед.
Відсутність або обмеження мови в дітей з нормальним слухом унаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.
Серед дітей дошкільного віку алалія трапляється приблизно в 1 %, а серед школярів – у 0,6–0,2 % (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алалія — алалі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алалія — -ї, ж. Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алалія — алалі́я (від грец. άλαλος – німий) відсутність або обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Словник іншомовних слів Мельничука