алалія
ала́лія
-ї, ж.
Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алалія — алалі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алалія — АЛАЛІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність або обмеження мови в дітей з нормальним слухом унаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Серед дітей дошкільного віку алалія трапляється приблизно в 1 %, а серед школярів – у 0,6–0,2 % (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- алалія — алалі́я (від грец. άλαλος – німий) відсутність або обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Словник іншомовних слів Мельничука