алейка

АЛЕ́ЙКА, и, ж.

Зменш. до але́я.

Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (О. Донченко);

Дві тіні тріпочуть на жовтій піщаній алейці (М. Бажан);

Він давно вже ходив алеями міського парку, але тільки тепер помітив, що йде вузькою бічною алейкою (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. алейка — але́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. алейка — -и, ж. Зменш. до алея.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алейка — АЛЕ́ЙКА, и, ж. Зменш. до але́я. Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (Донч., V, 1957, 538).  Словник української мови в 11 томах