алейка
АЛЕ́ЙКА, и, ж.
Зменш. до але́я.
Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (О. Донченко);
Дві тіні тріпочуть на жовтій піщаній алейці (М. Бажан);
Він давно вже ходив алеями міського парку, але тільки тепер помітив, що йде вузькою бічною алейкою (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me