алейка
АЛЕ́ЙКА, и, ж. Зменш. до але́я.
Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (Донч., V, 1957, 538).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алейка — але́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алейка — -и, ж. Зменш. до алея. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алейка — АЛЕ́ЙКА, и, ж. Зменш. до але́я. Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (О. Донченко); Дві тіні тріпочуть на жовтій піщаній алейці (М. Бажан); Він давно вже ходив алеями міського парку, але тільки тепер помітив, що йде вузькою бічною алейкою (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах