Словник української мови у 20 томах

алогамія

АЛОГА́МІЯ, ї, ж.

Запилення однієї квітки пилком іншої; перехресне запилення.

Якщо квітка розміщена на тій же рослині, то алогамія називається гейтоногамією (сусіднє запилення), а якщо на іншій рослині, то ксеногамією (перехресне запилення) (з наук.-попул. літ.);

Подібно до тварин, рослини уникають поєднання близькоспоріднених статевих елементів і тому частіше звертаються до перехресного запилення, результатом якого є перехресне запліднення (алогамія) (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. алогамія — алога́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. алогамія — -ї, ж. Запилення однієї квітки пилком іншої; чужозапилення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алогамія — алога́мія (від ало... і ...гамія) запилення однієї квітки пилком іншої. Інша назва – чужозапилення.  Словник іншомовних слів Мельничука