аломорф

АЛОМО́РФ, а, ч., лінгв.

Варіант морфеми, що залежить від навколишніх морфем і від позиції морфеми у слові.

Аломорф – морф певної морфеми, зовнішня несхожість якого порівняно з іншими морфами тієї самої морфеми зумовлена фонемним складом сусідніх морфів (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. аломорф — аломо́рф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аломорф — -а, ч. Одна з двох або більше лінгвістичних форм, яке мають однакове значення, але відрізняються за формою.  Великий тлумачний словник сучасної мови