аломорф

АЛОМО́РФ, а, ч., лінгв.

Варіант морфеми, що залежить від навколишніх морфем і від позиції морфеми у слові.

Аломорф – морф певної морфеми, зовнішня несхожість якого порівняно з іншими морфами тієї самої морфеми зумовлена фонемним складом сусідніх морфів (з навч. літ.).