алометрія
АЛОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., вет., мед.
Нерівномірний ріст частин тіла.
Алометрія може бути негативною (наприклад уповільнений ріст голови у дитини) і позитивною (наприклад ріст рогів у жуйних тварин) (з наук.-попул. літ.);
// Зміна темпу розвитку різних органів.
Міжвидова алометрія локомоторних м'язів птахів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алометрія — аломе́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алометрія — -ї, ж. Нерівномірний ріст частин тіла, зміна темпів розвитку різних органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алометрія — алометрі́я (від ало... і грец. μέτρον – міра) нерівномірний ріст частин тіла, зміна темпів розвитку різних органів. Словник іншомовних слів Мельничука