алтабас

АЛТАБА́С, у, ч., заст.

Різновид парчі, суцільно затканої срібними нитками.

[Купець:] Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Кочерга);

Купець стояв осторонь – маючи двір у Києві на Подолі біля торгу, він продавав свої сукна, оксамити, алтабаси, вина, парфуми, узороччя (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. алтабас — алтаба́с іменник чоловічого роду тканина арх.  Орфографічний словник української мови
2. алтабас — -у, ч., заст. Рід парчі, суцільно затканої срібними щітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алтабас — ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І.  Словник синонімів української мови
4. алтабас — АЛТАБА́С, у. ч., заст. Рід парчі, суцільно затканої Срібними нитками. [Купець:] Прийми Від нас цей адамашок злототканий. Ці килими, китайку, алтабас (Коч., І, 1956, 482).  Словник української мови в 11 томах