альменда
АЛЬМЕ́НДА, и, ж.
Земельна власність, яка перебувала в загальному користуванні членів общини в ранньому Середньовіччі у германських народів, а пізніше – в інших країнах Західної Європи.
З розвитком феодалізму альменду захоплювали феодали (з наук. літ.);
Альменда була необхідною підмогою в селянському господарстві (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)