альменда
АЛЬМЕ́НДА, и, ж.
Земельна власність, яка перебувала в загальному користуванні членів общини в ранньому Середньовіччі у германських народів, а пізніше – в інших країнах Західної Європи.
З розвитком феодалізму альменду захоплювали феодали (з наук. літ.);
Альменда була необхідною підмогою в селянському господарстві (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альменда — -и, ж. У германських народів у період раннього середньовіччя – земельні угіддя, що знаходилися у загальному користуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- альменда — альме́нда (нім. Allmende, від старонім. algemeinde – те, що належить усім) у країнах Західної Європи за середньовіччя земельні угіддя, які були в спільному користуванні членів однієї або кількох територіальних громад. Словник іншомовних слів Мельничука
- альменда — рос. альменда (нім. Allmende, від старонім. Algemeinde-належне всім) -у країнах Західної Європи — земля, що належить громаді і спільно нею використовується. Eкономічна енциклопедія