альменда

АЛЬМЕ́НДА, и, ж.

Земельна власність, яка перебувала в загальному користуванні членів общини в ранньому Середньовіччі у германських народів, а пізніше – в інших країнах Західної Європи.

З розвитком феодалізму альменду захоплювали феодали (з наук. літ.);

Альменда була необхідною підмогою в селянському господарстві (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альменда — -и, ж. У германських народів у період раннього середньовіччя – земельні угіддя, що знаходилися у загальному користуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. альменда — альме́нда (нім. Allmende, від старонім. algemeinde – те, що належить усім) у країнах Західної Європи за середньовіччя земельні угіддя, які були в спільному користуванні членів однієї або кількох територіальних громад. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. альменда — рос. альменда (нім. Allmende, від старонім. Algemeinde-належне всім) -у країнах Західної Європи — земля, що належить громаді і спільно нею використовується. Eкономічна енциклопедія