альменда

альме́нда

-и, ж.

У германських народів у період раннього середньовіччя – земельні угіддя, що знаходилися у загальному користуванні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альменда — АЛЬМЕ́НДА, и, ж. Земельна власність, яка перебувала в загальному користуванні членів общини в ранньому Середньовіччі у германських народів, а пізніше – в інших країнах Західної Європи. З розвитком феодалізму альменду захоплювали феодали (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. альменда — альме́нда (нім. Allmende, від старонім. algemeinde – те, що належить усім) у країнах Західної Європи за середньовіччя земельні угіддя, які були в спільному користуванні членів однієї або кількох територіальних громад. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. альменда — рос. альменда (нім. Allmende, від старонім. Algemeinde-належне всім) -у країнах Західної Європи — земля, що належить громаді і спільно нею використовується. Eкономічна енциклопедія