1. Словник української мови у 20 томах

альпака

АЛЬПАКА́, и́.

1. ч. і ж. Південноамериканська свійська тварина родини верблюдових з високоякісною вовною.

Серед представників роду лам є і одомашнені форми: альпака – Lata pacos та лами – Lata glama, їх використовують як м'ясо-шерстних та гужових тварин (з навч. літ.).

2. ж. Легка тканина, що виробляється з вовни цієї тварини.

Піджак з альпаки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альпака — альпака́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота тварина альпака́ 2 іменник середнього роду шерсть Орфографічний словник української мови
  2. альпака — АЛЬПАКА – АЛЬПАК Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром. Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий. Літературне слововживання
  3. альпака — Альпа́ка. Вовна свійських тварин з родини верблюдових (лам). Склад ц. к. упривілейованої фабрики товарів з альпаки і хіньского срібла В. Бахмана і Сп[ілки] у Відни (Б., 1900, рекл.) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. альпака — невідм. 1》 ч. і ж. Південноамериканська свійська тварина з родини лам із високоякісною шерстю. 2》 ж. Легка тканина, що виробляється з шерсті цієї тварини. Піджак з альпака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. альпака — альпака́ (ісп. alpaca – гірська коза в Андах, з мови кечуа) 1. Ссавець роду лам (1) родини верблюдових. Свійська тварина, дає цінну вовну. Розводять у Перу й Болівії. 2. Легка тканина з її вовни. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. альпака — Альпака́, -ки́, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. альпака — АЛЬПАКА́ див. альпага́. Словник української мови в 11 томах