альтернативний

АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е.

Який містить альтернативу.

Українська опозиція утворила альтернативний уряд – Директорію на чолі з двома давніми суперниками – В. Винниченком та С. Петлюрою – й відкрито проголосила виступ проти гетьмана (з наук. літ.);

Організованість спротиву робітників проявилася також у спробах створення незалежних профспілок, альтернативних до офіційних (з навч. літ.);

При урізаній та підфарбованій історії, за відсутності альтернативних досліджень у суспільних науках світ бачиться спрощено навіть академікам (із журн.).

Значення в інших словниках

1. альтернативний — альтернати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. альтернативний — -а, -е. Який містить альтернативу. Альтернативні судження. Альтернативне навчання — процес, спрямований на ширше задоволення потреб учнів шляхом індивідуального добору нетрадиційних навчальних закладів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. альтернативний — альтернати́вний той, що допускає одну з двох або кількох можливостей.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. альтернативний — АЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е. Який містить у собі альтернативу. Альтернативні судження.  Словник української мови в 11 томах
5. альтернативний — рос. альтернативный той, що допускає одну з двох або кількох можливостей.  Eкономічна енциклопедія