Словник української мови у 20 томах

аліл

АЛІ́Л, у, ч.

Хімічна сполука ациклічної будови, яка є похідною метану.

Аліл зустрічається в двох ізомерних станах: звичайного алілу та ізоалілу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)