амбразура
АМБРАЗУ́РА, и, ж.
1. Отвір у стіні укріплення, оборонної споруди, у бронебашті і т. ін. для стрільби.
Високі цегляні мури із сторожовими вежами й амбразурами відділяли кляштор від міста (Н. Рибак);
І тільки близько, коли уважно придивитися, можна було помітити амбразури – прямокутні отвори, з яких добре видно все навколо (Д. Ткач).
2. архт. Отвір у стіні будинку для дверей або вікна, розширений усередину.
Вона [площа] вся завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)