амбразура
АМБРАЗУ́РА, и, ж.
1. Отвір у стіні укріплення, оборонної споруди, у бронебашті і т. ін., через який стріляють і ведуть спостереження.
Високі цегляні мури з сторожовими вежами й амбразурами відділяли кляштор від міста (Рибак, Помилка.., 1956, 170);
І тільки близько, коли уважно придивитися. Можна було помітити амбразури — прямокутні отвори, з яких добре видно все навколо (Ткач, Крута хвиля, 1956, 141).
2. архт. Отвір у стіні будинку для дверей або вікна, розширений всередину.
Вона [площа] вся завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (Коцюб., II, 1955, 403);
За широкою амбразурою [вікна] кучерявилися верхів’я паркової гущавини (Смолич, І, 1958, 125).
Словник української мови (СУМ-11)