амбітність

АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. амбі́тний.

Той [емісар] занадто поважно трактував власну особу, аби встрявати в дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Загребельний);

Дивно, але все оце вживалося в її душі з амбітністю і перебільшеною власною значимістю (Ю. Мушкетик);

Амбітність стратегії компанії полягає в орієнтації на досягнення нового рівня розвитку (з газ.).

Значення в інших словниках

1. амбітність — амбі́тність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. амбітність — -ності, ж., рідко. Те саме, що амбіція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. амбітність — див. амбіція  Словник синонімів Вусика
4. амбітність — САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально).  Словник синонімів української мови
5. амбітність — АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що амбі́ція.  Словник української мови в 11 томах