амортизатор
АМОРТИЗА́ТОР, а, ч.
Прилад у конструкції машин і споруд, признач. для пом'якшення ударів, для захисту від трясіння і великих навантажень.
Конструкції амортизатора ґрунтуються на пружних властивостях твердих тіл (ресори, гумові елементи), рідин (гідравлічні пружини) і газів (пневматичні пружини) (з наук. літ.);
Амортизатори широко застосовуються у багатьох галузях техніки, наприклад, для пом'якшення ударів при посадці літальних апаратів, трясіння під час руху автомобіля по нерівній дорозі, забезпечення плавного ходу локомотива, вагона та інших транспортних засобів і т. ін. (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)