аморалізм
АМОРАЛІ́ЗМ, у, ч.
Заперечення моралі, відмова від принципів совісті, честі, справедливості.
У романі Ч. Айтматова “Плаха” було порушено гострі, тоді ще багато в чому “закриті” проблеми нашого співжиття: хижацьке ставлення до природи, аморалізм, хамство керівників, наркоманія тощо (із журн.);
Характерною особливістю деградовано-нестійкого типу злочинців (10 %) є психічна й фізична деградація, аморалізм, алкоголізація, соціальна відчуженість (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)