аморалізм

Аморалі́зм, -му, -мові

Значення в інших словниках

1. аморалізм — аморалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аморалізм — -у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аморалізм — АМОРАЛІ́ЗМ, у, ч. Заперечення моралі, відмова від принципів совісті, честі, справедливості. У романі Ч. Айтматова “Плаха” було порушено гострі, тоді ще багато в чому “закриті” проблеми нашого співжиття: хижацьке ставлення до природи, аморалізм...  Словник української мови у 20 томах
4. аморалізм — аморалі́зм (від а... і лат. moralis – моральний) етичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей, Характерний для сучасних буржуазних етичних теорій.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. аморалізм — АМОРАЛІ́ЗМ, у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості.  Словник української мови в 11 томах
6. аморалізм — рос. аморализм етичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.  Eкономічна енциклопедія