Значення в інших словниках
-
аморалізм —
-у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аморалізм —
АМОРАЛІ́ЗМ, у, ч. Заперечення моралі, відмова від принципів совісті, честі, справедливості. У романі Ч. Айтматова “Плаха” було порушено гострі, тоді ще багато в чому “закриті” проблеми нашого співжиття: хижацьке ставлення до природи, аморалізм...
Словник української мови у 20 томах
-
аморалізм —
аморалі́зм (від а... і лат. moralis – моральний) етичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей, Характерний для сучасних буржуазних етичних теорій.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аморалізм —
Аморалі́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
аморалізм —
АМОРАЛІ́ЗМ, у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості.
Словник української мови в 11 томах
-
аморалізм —
рос. аморализм етичний принцип, що виправдовує егоїзм, індивідуалізм; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.
Eкономічна енциклопедія