ампутація

АМПУТА́ЦІЯ, ї, ж.

Хірургічна операція, під час якої відтинають кінцівку, видаляють (повністю або частково) той чи інший орган.

У XI ст. найпоширенішим видом хірургічного втручання була ампутація кінцівок (з наук. літ.);

Та не допомогла Карналюкові ампутація руки (О. Довженко);

У лікуванні найактивнішу участь беруть отці єзуїти. Крім того, що вони сповідають перед операціями, вони й присутні на самих операціях – численних ампутаціях ніг та рук (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. ампутація — ампута́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ампутація — -ї, ж. Хірургічна операція, під час якої видаляють (повністю або частково) той чи інший орган, відтинають кінцівку. Ампутація руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ампутація — ампута́ція (лат. amputatio, від amputo – відрізую) хірургічна операція, що полягає у повному або частковому відтинанні периферичної частини органа (кінцівки, грудної залози тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ампутація — Оперативне видалення органа або частини тіла, напр., кінцівки, соска, матки.  Універсальний словник-енциклопедія
5. ампутація — Ампута́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ампутація — АМПУТА́ЦІЯ, ї, ж. Хірургічна операція, під час якої вирізують (повністю або частково) той чи інший орган, відтинають кінцівку. Ампутація руки.  Словник української мови в 11 томах