Словник української мови у 20 томах

амуніційний

АМУНІЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до амуніції.

На щастя, покараний легко, а міг би бути й розстріляний, чому ні. "Хлоп мав щастя" й дістав кілька нарядів поза чергою, стояти на варті біля амуніційного пакгауза, а потім біля брами (І. Багряний);

До товарної станції, де стояли амуніційні магазини, не проскочив ні один наш самохід (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. амуніційний — амуніці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. амуніційний — -а, -е. Прикм. до амуніція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амуніційний — Амуніці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)