амуніція
АМУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн.
1. Спорядження військовослужбовця (крім одягу і зброї).
Тисяча солдатів, як один, забряжчали амуніцією, перекинувши гвинтівки на руку (Ю. Смолич);
Чистимо зброю, приводимо до порядку амуніцію (Є. Доломан);
Німецькі грізні воїни розгубили десь усю свою приголомшуючу техніку й тепер перли пішечки, а свою амуніцію й манатки тягли на ручних санчатках (І. Багряний).
2. перен., розм. Одяг і речі спеціального призначення.
Незабаром рипнули в прихожій двері, і в хату вступив батько з торбами на плечах. Він здійняв свою амуніцію, передягся і ввійшов у світлицю (І. Нечуй-Левицький);
— У такій хаті в будь-яку спеку прохолода, — задумливо каже Петрович, обливаючись потом у своїй мисливській тяжкій амуніції (О. Гончар);
Надійшла амуніція для тайського боксу: спортивна форма, рюкзаки, шоломи, бинти (з мови реклами).
3. Спорядження для тварин (для їзди, тренування, догляду за ними і т. ін.).
– Тримайте, хлопці, і для мене коня при повній амуніції. Швидко прибуду (М. Шеремет);
Ласкаво просимо в інтернет-магазин кінської амуніції! (з Інтернету);
Найкраща у світі амуніція для дресирування собак (нашийники, повідки, намордники, шлейки та ін.) (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)