анастомоз

АНАСТОМО́З, у, ч., біол.

1. У людини і тварин – з'єднання між судинами, нервами, м'язами, каналами або порожнистими внутрішніми органами.

Анастомоз між артеріями і венами регулює кровопостачання органів (з наук. літ.).

2. У вищих рослин – з'єднання трубчастих структур.

3. У грибів – з'єднання або зростання двох гіфів грибниці.

Значення в інших словниках

1. анастомоз — анастомо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. анастомоз — -у, ч. 1》 У людини і тварин – з'єднання між волокнистими утворами (нервами, м'язами) та кровоносними або лімфатичними судинами. 2》 У вищих рослин – з'єднання трубчастих структур (напр., жилок у листку, молочників тощо). 3》 У грибів – з'єднання або зростання двох гіф грибниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анастомоз — анастомо́з (від грец. αναστόμωσις – отвір, вихід) 1. У людини і тварин – з’єднання між волокнистими утворами (нервами, м’язами) та кровоносними або лімфатичними судинами. А. називають також штучне або патологічне з’єднання між порожнистими органами.  Словник іншомовних слів Мельничука