ангелятко

АНГЕЛЯ́ТКО, рідше АНГОЛЯ́ТКО, ЯНГОЛЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до ангеля́, анголя́, янголя́ 1, 2.

[Бичок (залицяючись):] Ну що, анголятко моє, вже заспокоїлась? [Олена:] Заспокоїлась!.. Не плачу і не сумую... а згодом буду реготать! (М. Кропивницький);

Край села саме хатина мріє; Там не спить мати, серцем боліє .. Сироти бідні лежать голодні... Спіть, ангелятка, не знайте болю (П. Грабовський);

* У порівн. А воно, як ангелятко, Нічого не знає, Маленькими ручицями Пазухи шукає (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. ангелятко — ангеля́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ангелятко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до ангел 1). 2》 перен. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ангелятко — АНГЕЛЯ́ТКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до а́нгел 1. *У порівн. В четвер почули ми, що вмерла [Одарочка]. Побігла я туди: вона вже на столі.. І така ж вона хороша лежала, як ангелятко боже! (Вовчок, І, 1955, 47). 2. перен., заст.  Словник української мови в 11 томах