ангелятко
АНГЕЛЯ́ТКО, рідше АНГОЛЯ́ТКО, ЯНГОЛЯ́ТКО, а, с.
Зменш.-пестл. до ангеля́, анголя́, янголя́ 1, 2.
[Бичок (залицяючись):] Ну що, анголятко моє, вже заспокоїлась? [Олена:] Заспокоїлась!.. Не плачу і не сумую... а згодом буду реготать! (М. Кропивницький);
Край села саме хатина мріє; Там не спить мати, серцем боліє .. Сироти бідні лежать голодні... Спіть, ангелятка, не знайте болю (П. Грабовський);
* У порівн. А воно, як ангелятко, Нічого не знає, Маленькими ручицями Пазухи шукає (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ангелятко — ангеля́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ангелятко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до ангел 1). 2》 перен. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ангелятко — АНГЕЛЯ́ТКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до а́нгел 1. *У порівн. В четвер почули ми, що вмерла [Одарочка]. Побігла я туди: вона вже на столі.. І така ж вона хороша лежала, як ангелятко боже! (Вовчок, І, 1955, 47). 2. перен., заст. Словник української мови в 11 томах