ангеля

АНГЕЛЯ́, рідше АНГОЛЯ́, ЯНГОЛЯ́, я́ти, с.

1. бібл. Зменш.-пестл. до а́нгел, а́нгол, я́нгол 1.

* У порівн. Діти в світлих одежках, мов янголята, ходили – бавилися (В. Барка).

2. перен. Людина (звичайно дитина, молода жінка), яка відзначається красою, невинністю, ніжністю.

Діти, Божі діти, безгрішні ангелята, первісні потомки Адама і Єви. Ними милуватися батькам, сусідам, з них би брати приклад, вчитися жити... (М. Сиротюк).

3. Те саме, що ангело́чок 2.

Були там порцелянові янголята, стара гасова лампа, австріяцьке залізко та ще різні дрібниці, якими користувалась його мама (Ю. Винничук).