анклав

АНКЛА́В, у, ч.

У міжнародному праві – територія або частина території держави, яка повністю оточена територією інших держав і не має морського берега.

Анклав є невід'ємною частиною території тієї держави, якій належить (з наук. літ.);

Приклади держав-анклавів: Ватикан і Сан-Марино в Італії, Лесото в ПАР (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. анклав — анкла́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. анклав — -а, ч. Територія або частина території однієї держави, оточена з усіх боків територією іншої держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анклав — анкла́в, енкла́в (франц. enclave, від лат. inclavo – зачиняю на ключ) територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави (напр., Республіка Сан-Маріно на території Італії). Якщо А. має морський берег, то його називають напіванклавом.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. анклав — рос. анклав (фр. enclave, від латин. inclavo — замикаю на ключ) — територія або частина території держави, оточена навколо територією іншої держави. Напр., Ватикан на території Італії.  Eкономічна енциклопедія