антидоти
АНТИДО́ТИ, ів, мн. (одн. антидо́т, у, ч.).
Засоби, які припиняють або послаблюють дію отрути на організм.
Високоефективний антидот унітіол широко застосовується при отруєннях арсеном, ртуттю, свинцем, а також при захворюваннях печінки, нервової системи, шкіри (з наук. літ.);
Не міг дійти [лікар], що се за отрута; різні антидоти, які їй [Ользі] завдавав [давав], не помагали (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)