антик
АНТИ́К.
1. а, ч. Пам'ятка античного мистецтва, перев. скульптурна, що збереглась до наших днів.
Визначною подією нашого життя став український переклад Гомерової “Одіссеї”, здійснений невтомним дослідником антиків Борисом Теном (з газ.);
// Старовинний рідкісний предмет художньої роботи.
Взяла візника і вивезла з дому на Джерельну квіти і буфетик-антик (Ірина Вільде).
2. у знач. прикм., невідм., розм. Дуже гарний, надзвичайний.
Він [Абрумка] .. з-під Бара .. Добру оренду має, жінка в нього “антик” і дев'ятеро дітей (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)