антимінс
АНТИМІ́НС, а, ч.
У християнській церкві – шовкове покривало, яким накривають престол.
– Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, антимінс старий, все старе, – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)