антимінс
АНТИМІ́НС, а, ч.
У християнській церкві – шовкове покривало, яким накривають престол.
– Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, антимінс старий, все старе, – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антимінс — Антимі́нс: — предмет християнського релігійного культу; являє собою освячену архієреєм чотирикутну хустину із зображенням покладення Христа в труну [47] Словник з творів Івана Франка
- антимінс — Чотирикутне полотно зі вшитими в нього частинками мощей, із зображенням покладеного до гробу Ісуса Христа, знарядь його катувань та чотирьох євангелистів, яке розгортають на престолі для здійснення Літургії; заст. священна трапеза; рідко покривало Словник церковно-обрядової термінології
- антимінс — -у, ч. У християнській церкві – шовкове покривало, що ним покривають престол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антимінс — (грец., дослівно замість престілля) чотирикутна шовкова або полотняна плахта із зображенням покладеного в гріб Христа Спасителя, чотирьох євангелістів (по кутках) та зашитою вгорі часткою мощів; символізує плащаницю, освячується архієреєм... Універсальний словник-енциклопедія
- антимінс — Антимі́нс, -са; -мі́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)