антимінс

антимі́нс

Чотирикутне полотно зі вшитими в нього частинками мощей, із зображенням покладеного до гробу Ісуса Христа, знарядь його катувань та чотирьох євангелистів, яке розгортають на престолі для здійснення Літургії; заст. священна трапеза; рідко покривало

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антимінс — АНТИМІ́НС, а, ч. У християнській церкві – шовкове покривало, яким накривають престол. – Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, антимінс старий, все старе, – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. антимінс — (грец., дослівно замість престілля) чотирикутна шовкова або полотняна плахта із зображенням покладеного в гріб Христа Спасителя, чотирьох євангелістів (по кутках) та зашитою вгорі часткою мощів; символізує плащаницю, освячується архієреєм... Універсальний словник-енциклопедія
  3. антимінс — Антимі́нс: — предмет християнського релігійного культу; являє собою освячену архієреєм чотирикутну хустину із зображенням покладення Христа в труну [47] Словник з творів Івана Франка
  4. антимінс — Антимі́нс, -са; -мі́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. антимінс — -у, ч. У християнській церкві – шовкове покривало, що ним покривають престол. Великий тлумачний словник сучасної мови