анігіляція

АНІГІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фіз.

Один із видів перетворення елементарних частинок, який відбувається при зіткненні частинки з її античастинкою.

При анігіляції частинка та античастинка зникають, перетворюючись на інші частинки, число і сорт яких визначаються законами збереження. Наприклад, при малих енергіях зіткнення в процесі анігіляції пари електрон–позитрон виникають фотони, а при анігіляції пари нуклон–антинуклон – в основному пі-мезони (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. анігіляція — анігіля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. анігіляція — Винища, знища, вигуба, вибава  Словник чужослів Павло Штепа
3. анігіляція — -ї, ж. Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. анігіляція — анігіля́ція (від лат. ad – до і nihil – ніщо) взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. Напр., внаслідок взаємодії електрона з позитроном може утворитися два фотони.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. анігіляція — АНІГІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. При анігіляції частинок речовини й антиречовини їхня енергія переходить кінець кінцем в енергію випромінювання (Знання.., 5, 1966, 10).  Словник української мови в 11 томах