анікогісінько
АНІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм.
Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого.
Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! – Нема! (Т. Шевченко);
Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів – анікогісінько (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)