анікогісінько
АНІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого.
Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! — Нема! (Шевч., II, 1953, 354);
Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів — анікогісінько (Логв., Літа.., 1960, 22).
Словник української мови (СУМ-11)