анітрохи
АНІТРО́ХИ, присл.
Варіант прислівника нітрохи, вживаний для підсилення перев. перед присудком із заперечною часткою н е в знач., близькому до зовсім, ні в якій мірі.
Крута гора, рови, ями, здається, анітрохи не перетинали хлопцям шляху (Панас Мирний);
Владко сидів зовсім спокійний і анітрохи не змішавсь під цим градом докорів (І. Франко);
– Я анітрохи не сумніваюсь, що ми доможемось неабияких наслідків і в лабораторії, і поза її стінами (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)